Клінічний досвід фармакотерапії аритмій: фокус на етацизин – ефективність і профіль безпечності

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

M. V. Hrebenyk
S. M. Masliy

Анотація

Мета – оцінити місце етацизину в лікуванні аритмій на сучасному етапі шляхом ретроспективного аналізу 30-річного досвіду лікування порушень ритму серця в когорті пацієнтів кардіоревматологічного профілю, а також у разі коморбідності з цукровим діабетом і хронічним обструктивним захворюванням легень; дослідити катамнез та виживаність цих хворих упродовж 15 років. Проведено ретроспективний аналіз 30-річного досвіду лікування етацизином екстрасистолії та пароксизмальної / персистентної фібриляції передсердь (ФП) у 74 пацієнтів без вираженого структурного ураження міокарда. Максимальна безперервна терапія у окремих хворих тривала 12 років, періодичне застосування – 20 років. Для діагностики фонового захворювання, оцінки ефективності лікування в різні періоди спостереження, окрім клінічних даних, використано ЕКГ, ЕКГ за Холтером, ехокардіографію, дослідження варіабельності ритму серця, дисперсії реполяризації, пізніх потенціалів шлуночків, велоергометрію, фармакологічні проби. Застосування етацизину було ефективним у 71,3 % пацієнтів, у тому числі для тамування нападів ФП – у 61,7 %, при шлуночковій ектопії – у 78,9 %, для збереження синусового ритму у хворих з пароксизмами ФП – у 58,4 %. Звернуто увагу на ефективність терапії при вагус-асоційованій ФП, при якій застосування зареєстрованих антиаритмічних засобів суттєво обмежене. За весь період спостереження серйозних побічних реакцій не спостерігали, що вказує на прийнятний профіль безпечності етацизину. Більшість (22,7 %) небажаних реакцій були передбачувані, описані в інструкції до препарату, пов’язані з фармакологічними особливостями реалізації антиаритмічного ефекту і поділені на три групи: загальні, позасерцеві (4,5–9,1 %); пов’язані з електрофізіологічним впливом на міокард (18,1 %), які не виходили за межі норми; поодинокі випадки (блокада правої ніжки пучка Гіса, розвиток ЕКГ-патерну 1-го типу синдрому Бругада, безсимптомний епізод шлуночкової тахікардії), які вимагали відміни препарату. Етацизин є ефективними, безпечним, у тому числі при тривалому застосуванні, антиаритмічним препаратом за умови правильного відбору пацієнтів (без вираженого структурного захворювання серця), дотримання рекомендованого алгоритму застосування і контролю.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова:

серцеві аритмії, досвід лікування, етацизин, ефективність, безпечність

Посилання

Гребеник М. В. Стратифікація ризику хворих на інфаркт міокарда із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень за даними спостереження протягом 15 років // Укр. кардіол. журн.– 2008.– № 6.– С. 8–13.

Гребеник М.В., Коморовський Р.В., Киричок І.Б. Мож­­­­ли­­­вості розширення сфери застосування етацизину на клінічному прикладі // Аритмологія.– 2017.– № 2 (22).– С. 33.

Каверина Н.В., Лысковцев В.В., Сенова З.П. и др. Эта­­­цизин: фармакологические свойства и перспективы клинического применения // Кардиология.– 1984.– № 24 (5).– С. 52–57.

Макаров Л.М., Комолятова В.Н. Появление электрокар­­­дио­­графических признаков синдрома Бругада на фоне терапии антиаритмическим препаратом I С класса этацизином // Кардиология.– 2011.– № 4.

Недоступ А.В., Благова О.В. Этацизин: место в лечении аритмий // Кардиология и сердечно-сосудистая хирургия.– 2009.– № 4.– C. 62–68.

Резолюция Совета экспертов – Совместного заседания Рабочей группы по нарушениям ритма сердца Ассоциации кардиологов Украины и Президиума Ассоциации аритмологов Украины «Искусство принятия обоснованных решений» // Аритмология.– 2014.– № 4.– С. 66–71.

Романова О.М., Іванов В.П., Гребеник М.В. Етацизин у сучасній практиці лікування серцевих аритмій // Здоров’я України.– 2017.– № 3 (52).– С. 28–29.

Сичов О.С., Романова О.М., Срібна О.В. Результати клінічного дослідження «Оцінка ефективності та безпечності препарату етацизин» // Аритмологія.– 2016.– № 3.– С. 19–29.

Greene H.L., Roden D.M., Katz R.J. et al. The Cardiac Arrhythmia Suppression Trial: first CAST ... then CAST-II // J. Am. Coll. Cardiol.– 1992.– Vol.19, N 5.– P. 894–898.

Satoh H., Ishii M., Hashimoto K. An electrophysiological comparison of a novel class Ic antiarrhythmic agent, NIK-244 (ethacizin) and flecainide in canine ventricular muscle // Br. J. Pharmacol.– 1989.– Vol. 98.– P. 827–832.

The Cardiac Arrhythmia Suppression Trial (CAST) Inves­­tigators. Preliminary report: effect of encainide and flecainide on mortality in a randomized trial of arrhythmia suppression after myocardial infarction // New Engl J. Med.– 1989.– Vol. 10 (321), N 6.– P. 406–412.

Wilde A., Antzelevitch C., Borggrefe M. Proposed diagnostic criteria for the Brugada Syndrome // Circulation.– 2002.– Vol. 106.– P. 2514–2519.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

<< < 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 > >>